Франківський район м. Львова. ДНЗ № 18








медичне обслуговування, харчування

                                                                                                                                                                            

Пам’ятка для батьків щодо профілактики

 гострих респіраторних захворювань

 

Режим дня     Дотримання правильного режиму дня допоможе підвищити стійкість організму вашої дитини до застуди та грипу. Обов’язковими є проведення ранкової гімнастики, гігієнічних процедур, занять з фізкультури тощо

 

Збалансоване харчування     Важливим чинником в оздоровленні дітей є оптимально збалансоване харчування. Повноцінний раціон має містити достатню кількість усіх необхідних для організму поживних речовин у правильних пропорціях. Так, надмірне вживання білкових продуктів може стати причиною ексудативного діатезу, а нестача білка спричиняє погіршення стану імунітету (уповільнюється утворення захисних білків – глобулінів). Зловживання їжею з надмірною кількістю вуглеводів і жирів порушує обмін речовин, сприяє появі зайвої ваги, ослаблює імунітет.

 

Процедури загартування

 Загартування як один з основних засобів профілактики ГРЗ забезпечує стійкість організму до несприятливого впливу фізичних чинників навколишнього середовища – коливань температури , зміни атмосферного тиску тощо. Дозоване використання процедур загартування допомагає активувати захисні механізми організму. Найпоширенішими природними засобами загартування є свіже повітря й вода.

 

Загартування повітрям

Загартування повітрям (найчастіше холодним) є дуже розповсюдженим у профілактиці ГРЗ завдяки стимуляції реакцій імунітету і процесів терморегуляції. У людей, стійких  до низьких температур, теплоутворення в організмі проходить інтенсивніше. Поліпшене кровопостачання шкіри зменшує ймовірність виникнення обморожень.

 

Дієвими засобами загартування повітрям є перебування дітей на свіжому повітрі (не менше 3,5 годин) та повітряні ванни. Прохолодне повітря подразнює нервові закінчення шкіри і слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, стимулюючи підвищення порогу їх чутливості та тренування механізмів терморегуляції. У холодну пору року прогулянки можна поєднувати з рухливими іграми та гімнастичними вправами на свіжому повітрі.

 

Загартування повітряними ваннами необхідно проводити у приміщенні, завчасно понизивши температуру повітря у ньому до 18-20 0С Перша повітряна ванна має тривати від 3до 5 хв. Час кожної наступної процедури необхідно збільшувати на 3-5 хв. повітряні ванни можна поєднувати з гігієнічною гімнастикою після сну, дихальними вправами, рухливими іграми, ходінням босоніж по підлозі або килимку, змоченому розчином морської солі протягом 10 хв.

 

   Організовуючи  процедури загартування, необхідно враховувати стан здоров’я, створювати позитивну психологічну атмосферу.

 

Загартування водою     Потужним природним засобом загартування є вода. Загартування водою треба починати з розтирання тіла мокрою губкою, фланелевою рукавичкою або рушником. Початкова температура води для розтирання має бути 35-36 С  З кожною наступною процедурою  температуру води поступово знижують на 1С, поки вона не досягне 28-30С.  після проведення загартування необхідно насухо витерти шкіру дитини до легкого почервоніння. Процедура має тривати 1-2 хвилини.

 

    Коли дитина звикне до розтирань водою, почуватиметься комфортно, можна проводити обливання. Процедуру проводять щоденно чи через день упродовж 2-3 хвилин. Температуру води поступово понижують з 34-37 С до 22-23 С. Обливання поліпшує функціональний стан органів, тканин, стимулює апарат фізичної терморегуляції.

 

   У профілактиці ГРЗ ефективним є загартування стоп, адже між охолодженням стоп та рефлекторною судинною реакцією слизової оболонки верхніх шляхів існує залежність.

 

Вживання фіточаїв       Ефективним методом профілактики захворювань органів дихання є вживання рослинних чаїв. Таку профілактику доцільно проводити раз на день протягом місяця, особливо в осінньо – зимовий період, коли збільшується загроза застудних захворювань

 

Вживати напої з лікарських рослин (фіточаї) рекомендовано за 20 хв. до приймання їжі. Фіточаї підвищують захисні функції організму , поліпшують роботу шлунково – кишкового тракту, зменшують запалення. У період епідемії ГРЗ рекомендовано використовувати  відвари трав відхаркувальної та протизапальної дії.

 

    Разом із трав’яними відварами можна вживати кисневі коктейлі, до складу яких можуть входити шипшина, малина, чорна смородина.

 

Дихальна гімнастика    Підвищити імунітет дитячого організму також допоможе дихальна гімнастика. За допомогою спеціальних вправ діти навчаються правильно дихати через ніс,, розвиваючи верхнє , середнє, та нижнє дихання. 

 

 

У дитини педикульоз? Що робити?


(Пам'ятка для батьків)

Педикульоз або вошивість - специфічне паразитування на людині вошей, що харчуються його кров'ю. Розрізняють три види вошей: платтяні, головні та лобкові.

Платтяні воші найбільш небезпечні в епідеміологічному відношенні, оскільки можуть стати переносниками висипного тифу, поворотного тифу, волинської лихоманки. Харчуючись кров'ю хворої людини, платтяні воші при укусі здатні передавати збудників цих інфекцій здоровій людині.

Платтяна воша - найбільша (розмір до 5,0 мм), живе в складках і швах білизни та одягу, де відкладає яйця, які приклеюються до ворсинкам тканини, а також до волосся на тілі людини. Середня тривалість життя дорослих особин вошей 35-45 днів. Протягом життя відкладає до 400 яєць. Платтяні воші залишаються життєздатними поза людиною 2-3 доби, при зниженні температури до 7 діб.

Головна воша - розмір до 3,5 мм, живе і розмножується в волосистій частині голови, переважно на скронях, потилиці і тім'ї. Життєвий цикл від яйця (гнида) до дорослої воші 25-35 днів, відкладає за життя до 140 яєць. Поза тілом господаря гине через добу.

Основними симптомами педикульозу є свербіж, що супроводжується чесанням. Чесання нерідко сприяє виникненню вторинних шкірних захворювань: гнійничкових уражень, дерматитів, пігментації шкіри, екземи, у деяких людей розвивається алергія. У запущених випадках може розвинутися «ковтун» - заплутування і склеювання гнійно-серозними виділеннями волосся на голові, шкірна поверхня покрита корками, під якими знаходиться мокра поверхня.

Головна міра профілактикипедикульозу- дотримання правил особистої гігієни!

Для профілактики педикульозу необхідно:

• регулярно митися (не рідше 1 разу на 7-10 днів);

• проводити зміну і прання натільної і постільної білизни;

• здійснювати систематичну чистку верхнього одягу, постільних речей;

• здійснювати регулярне прибирання приміщень;

• здійснювати регулярну стрижку і щоденне розчісування волосся голови.

Якщо Ви виявили у Вашої дитини педикульоз, перш за все, будь ласка, заспокойтеся і виберіть будь-який зручний для Вас варіант дій.

Перший варіант

1. Купіть в аптеці будь-який засіб для обробки від педикульозу (вошивості).

2. Обробіть волосяну частину голови дитини засобом строго у відповідності з доданою інструкцією.

3. Вимийте дитину з використанням дитячого мила або шампуню. Для хлопчиків можлива стрижка наголо.

4. Видаліть механічним способом (виберіть руками або вичешіть густим гребінцем) загиблих вошей і гнид. Для зняття гнид необхідно змочувати пасма волосся в розчині, приготованому з рівних кількостей води і 9% столового оцту. Промийте волосся теплою водою.

5. Одягніть дитині чисту білизну і одяг.

6. Виперіть постільну білизну і речі дитини окремо від інших речей, пропрасуйте їх праскою з використанням пари.

7. Огляньте і при необхідності, проведіть профілактику для всіх членів сім'ї. Не забудьте про себе.

8. Повідомте про ситуацію лікаря (медичну сестру) дитячого закладу, який відвідує Ваша дитина, для проведення комплексу протипедикульозних заходів.

9. Повторіть огляд дитини і всіх членів сім'ї через 7, 14, 21 днів і проведіть при необхідності повторні обробки до повного винищення вошей і гнид.

Другий варіант

Проводиться у випадках наявності у Вашої дитини шкірних, алергічних захворювань і якщо вік дитини до 5 років.

1. Вичешіть живих вошей густим гребінцем бажано у ванній і змийте гарячою водою.

2. Обробляйте пасма волосся акуратно, не торкаючись шкіри голови дитини, розведеним навпіл з водою 9% столовим оцтом і знімайте гниди з волосся руками або гребінцем. На гребінець можна насадити вату, змочену тим же розчином для швидкого відклеювання гнид.

3. Помийте голову і тіло дитини дитячим милом або шампунем.

4. Виперіть натільну і постільну білизну і речі дитини окремо від інших речей, пропрасуйте праскою з відпарюванням.

5. Огляньте, і при виявленні вошей, обробіть всіх членів сім'ї. Для обробки дорослих членів сім'ї використовуйте протипедикульозні засоби, які можна придбати в аптечній мережі.

6. Повторіть огляди дитини і всіх членів сім'ї через 7, 14, 21 днів і проведіть при необхідності повторні обробки. У разі виявлення вошей і гнид проведіть повторні обробки до їх повного винищення.

Бажаємо вдало впоратися з педикульозом!

 

 

 

 Пам’ятка для батьків

Як запобігти харчовим отруєнням

 

      Щоб запобігти інфекційним захворюванням та харчовим отруєнням, дотримуйтесь таких простих правил:

 

-        Ретельно мийте усі овочі і фрукти перед тим, як подавати до столу сирими.

 

-        Прищеплюйте дитині любов до чистоти. Привчайте її мити руки з милом перед вживанням їжі, після відвідування туалету, повернення з прогулянки.

 

-        Мийте руки з милом перед приготуванням їжі.

 

-        Не зберігайте разом продукти, що їдять сирими, і ті, що підлягають кулінарній обробці.

 

-        Ніколи не кладіть бутерброди, пиріжки, сир, ковбасу, печиво у пакет, де побували овочі, фрукти, ягоди чи яйця, навіть якщо цей пакет здається абсолютно чистим.

 

-        Дбайте про те, щоб їжа для дитини була щойно приготованою, свіжою. Не готуйте їжу «із запасом».

 

-        Не купуйте продукти, якщо не впевнені у їхній якості, з простроченими термінами зберігання, пошкодженою упаковкою. Дотримуйтесь умов та строків зберігання продукту, зазначених на його упаковці.

 

-        Не купуйте продукти харчування на стихійних базарах. Ви маєте право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продуктів.

 

 

     

    

 

                       Специфіка харчування у дошкільному  закладі  

 

 

        

 Харчування дітей у дошкільних закладах  в Україні регламентується у міжвідмчій "Інструкціі з організації харчування дітей у дошкільному навчальному закладі", затвердженій Міністерством охорони здоров’я  України та Міністерством освіти і науки України.

       У дошкільному закладі рекомендується трьохразове харчування. Вечерю  діти отримують вдома.  На час проведення оздоровчих  заходів в раціон харчування додатково додають фруктові соки, які рекомендується давати дітям  з 11.00 – 11.30. Розташування їжі за калорійністю на протязі дня повинно бути наступним: сніданок  - 25%, обід  - 35%, підвечірок та вечеря – по 20%.     Норми харчування дитини на один день у віці від 3 до 7 років при трьох-разовому харчуванні у дитячому закладі (в грамах) рекомендовано такі:  

• хліб пшеничний – 75/120    • мука пшенична – 15/25    • крупи, бобові, макаронні вироби – 30/45  • картопля – 190/210       • овочі різні – 200/230     • соки – 50/70    • сухофрукти – 10/10  • кондитерські вироби – 5/   • цукор – 35/45   • масло вершкове – 12/21    • олія – 6/9    • яйце, шт. – 0.25/0.5   • молоко, кисломолочні продукти – 350/400   • сир кисломолочний – 35/45    • м'ясо та м’ясопродукти – 60/100     • риба та рибні продукти – 20/45   • сметана – 5/10   • сир твердий – 3/5   • чай – 0,2    • кава злакова – 1 / 4  • сіль – 2/5 

      

Згідно до Інструкції, рекомендується ретельно підбирати продукти та страви на кожний прийом їжі. Так, якщо на обід подається розсольник, овочеві супи чи борщ, то на друге слід подати гарнір з круп, макаронних виробів, комбінований гарнір, а також салат з овочів чи овочі. У тому разі, якщо на перше готують круп’яні супи, то на друге рекомендовано дати на гарнір овочеві страви. Наводимо приблизний об’єм окремих видів їжі для дітей  від 2 до 5 років ( у грамах):

• Каші чи овочеві страви на сніданок чи на підвечірок – 150-180

• Кава, чай, какао – 150-180

• Супи, бульйони – 160-200

• М’ясні чи рибні страви – 60-80

• Компоти, киселі – 120-150

• Гарніри комбіновані – 100-130

• Фрукти, соки – 50-70

• Салати з свіжих фруктів та овочів – 40-50

• Хліб пшеничний (на весь день) – 75/120

 

      Найбільш небезпечними у відношенні виникнення харчових отруєнь є вироби з м’ясного фаршу та риби.  У зв’язку з чим ці  вироби (котлети, тефтелі,  зрази, битки) повинні підлягати тепловій обробці в два етапи: смаження на плиті тривалістю 10 хвилин, після цього -  обробка у духовій шафі 10 хвилин при температурі 220-250 градусів. Таким же чином  повинні виготовлятися сирники, смажена риба шматочками,  печінка. Якщо для других страв використовується відварене м'ясо, птиця,  то їх після розділення на порційні шматочки по друге кип’ятять  у бульйоні.                                                                      Салати та вінегрети також потребують строгого виконання санітарних та технологічних вимог, тому їх заправляють тільки перед видачею.   

     Неможливо виготовлення у дошкільних закладах студенів, м’ясних салатів, холодних борщів, виробів під фритюром, кремів; використання сиру кисломолочного, сметани та фляжного молока без термічної обробки.  Допускається використання у харчуванні дітей таких страв як млинці з м’ясом, з сиром кисломолочним, макаронів по флотські, паштетів з печінки, якщо вони виготовлені за технологією, відповідно документам Міністерства охорони здоров’я.  Консерви м’ясні, рибні чи овочеві не рекомендуються в харчуванні дітей дошкільного віку. Використання їх допускається тільки як виключення при відсутності м’яса, риби, овочів і тільки після термічної обробки для приготування перших та других страв. Ковбаса варена повинна підлягати термічній обробці після розподілу на порційні шматочки. Для заправки перших страв та соусів використовують метод пасерування у вершковому маслі та олії. Проводять пасерування  у режимі тушіння , тобто: у нагрітий жир занурюють цибулю, моркву, коріння та додають бульйон чи воду (для пониження температури до 100 градусів).                                             Загальне керівництво організації харчування дітей виконує завідувач  дошкільним закладом. Старша медична сестра  контролює санітарний стан харчоблоку, умови зберігання та реалізації продуктів, меню та якість їжі, проводить санітарно-освітню роботу серед персоналу та батьків по питанням раціонального харчування.    

        Медична сестра  дошкільного закладу складає примірне меню-розкладку,  виконує контроль за якістю продуктів, виконання технології виготовлення їжі та ін. Видача готових страв дозволяється тільки після зняття проби медичним робітником  чи іншою відповідальною особою (вихователь, методист), якого призначає завідувач дошкільного закладу.  Головним показником правильної організації харчування дітей у дошкільному закладі є гарне почуття дітей, відсутність шлунково-кишкових захворювань, низька захворюваність у дитячому колективі.